Вер 27, 2022
71 Перегляди
1 0

ТОП-5 літописних гір Києва

Опубліковано

Старокиївська гора

Легенди свідчать, що саме тут Кий заснував місто. Зараз про це нагадує пам’ятний камінь з написом  «Звідси пішла земля руська…» і залишки древніх княжих споруд – вали княжого дитинця, фундаменти Десятинної церкви і палацу княгині Ольги (X ст.).  А ще тут найстаріша липа (предмет вивчення сучасних біологів) і відмінний просто-таки княжого розмаху вид (панорама на Хоревицю, Щекавицю, урочище Гончарі-Кожум’яки, Андріївську церкву). Гора вінчає перетин значущих вулиць – Десятинної, Володимирської, Андріївського узвозу.

У дохристиянські часи Старокиївська гора була священним місцем: тут язичники поклонялися і задобрювали головних слов’янських богів. Дерев’яні ідоли були покриті позолотою, але після прийняття князем Володимиром християнської віри їх скинули в Дніпро.

Андріївська гора

Пагорб, на якому стоїть знаменита Андріївська церква, можна знайти на однойменному узвозі, а його ім’я пов’язують з Андрієм Первозванним, який, за легендою, в 1 столітті нашої ери передрік виникнення великого міста, встановивши на горі хрест.

У дохристиянський час тут було одне з міських капищ Перуна з язичницьким святилищем і кам’яним жертовником. З приходом в місто нової віри гора зберегла своє сакральне значення: в 11 столітті тут звели Андріївський, або Янчин жіночий монастир. Він був знаменитий першою в Київській Русі жіночою школою з вишивальною майстернею.

Пізніше, в 1215 році, на Андріївській горі побудували Хрестовоздвиженську церкву, яка проіснувала до початку 17 століття. Після цього тут була дерев’яна церква, але простояла вона недовго, згорівши в великій подільській пожежі в кінці 17 століття.

Поки Поділ приходив до тями після вогняного спустошення – на схилах гори був Аптекарський сад. Ну а в 1749-1753 роках на горі спорудив Андріївську церкву, якій можна помилуватися і в наші дні. Зараз на верхівці пагорба біля храму привели в порядок оглядову площадку, яку люблять як кияни, так і туристи.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:  10 замків і палаців України, які має відвідати кожен

Замкова гора

Замкова – одна з п’яти Лисих гір в Києві, і найголовніша з них. У неї – безліч історичних імен: Хоривиця, Киселівка, а також Флорівська або Фролівська гора – на честь монастиря, який знаходиться біля її підніжжя, а нинішнє ім’я носить завдяки замку литовського воєводи Володимира Ольгердовича, який був побудований 70-80-х роках XIV століття і знищений в 1482 році навалою кримського хана Менглі Герея.

Пізніше на горі з’явилося кладовище, де ховали городян і черниць з монастиря. Зараз воно напівзруйноване, що лише додає горі містичного колориту, адже Замкова вважається місцем сили у міських відьом, а черниці з Флорівського монастиря і зовсім вважають її сатанинською, розповідаючи чимало страшних історій. Також на горі є сучасне капище, де рідновіри проводять служби.

Піднятися на гору можна двома шляхами: за старими, майже зруйнованим потужним доріжках з тупика на вулиці Флорівській, або з Андріївського узвозу, по сходах з візерунками, у яких 120 сходинок. До речі, якщо ви йдете на Замкову гору вперше – ступивши на її землю, загадайте бажання. Кажуть, здійснюється.

Лиса гора

Це “офіційна” Лиса гора, у якої багато невеселих історій, але вони не відлякують – а, можливо, навпаки привертають до неї гостей. “Лиска”, як називають це місце в народі, “славиться” не тільки численними легендами про відьом, які любили збиратися тут на свої шабаші, а й речами не менше моторошними. Багато киян до сих пір вважають за краще обходити це місце стороною – і на те є причини.

Все почалося з того, що в 1240 році тут загинули сотні городян, які сховалися в печерах під час монголо-татарської навали. Захопивши місто, хан наказав завалити входи в підземелля, і люди опинилися похованими живцем. Пізніше археологи знайшли безліч скелетів. Частина цих печер до цих пір не вивчена.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:  ТОП 20 водоспадів Українських Карпат

Пізніше гора стала військовим об’єктом: на ній звели Лисогірський форт. За деякими даними, будівельників, більше трьох тисяч кріпаків, після будівництва втопили в колодязях. Подейкують, що пізніше солдати не раз чули в його околицях дивні шуми, бачили галюцинації, а деякі навіть божеволіли. На початку 20 століття на горі було місце страти політичних злочинців, яких ховали тут же.

У наш час від форту залишилися лише кілька споруд, а битви проходять лише на дерев’яних мечах: у вихідні тут можна зустріти рольовиків на тренуваннях. Сама гора вже давно не “лиса”, перетворившись в напівдикий парк. Правда, сходити з протоптаних доріжок не варто: тут до сих пір знаходять снаряди, що залишилися з часів війни.

Михайлівська гора

Поєднує Верхній Київ з Подолом, зараз шляхом фунікулера.

Михайлівська гора – величезний пагорб, відріг Старокиївської гори, який стали називати Володимирською гіркою через встановлення на ньому величного пам’ятника Князю Володимиру. В XI столітті ж тут був двір князя Ізяслава з родовим Дмитрієвським монастирем. Пізніше його син, Святополк, звів на горі грандіозну архітектурну споруда – Михайлівський Золотоверхий собор.

Відмінне паркове місце з фонтаном, лавками, ліхтарями і суперпанорамою для колоритних київських прогулянок.

Гора Щекавиця

За легендою, тут від укусу змії помер і був похований князь Олег. Колись на Щекавиці покоїлися слов’янські поховання та старообрядницький цвинтар (останки збереглися до сих пір) і столітня гімназія, пізніше стали селитись багаті міщани. Зараз на Щекавиці – єдина в Києві мечеть. Але завжди вона була місцем творчої еліти. У 90-х на Щекавиці стихійно утворився легендарним сквот художників, які жили комуною в старовинному покинутому будинку.

Оцініть статтю:
[Голосів: 1 Оцінка: 5]
Рубрика:
Подорожі
https://narodne.site/

Narodne - український інтелектуальний, науково-пізнавальний ресурс, створений для ерудитів. Публікуємо цікаві статті, розповідаємо про історії минулого, висвітлюємо і аналізуємо визначні події та особистостей, котрі мають значення в культурному і глобальному масштабах.

Підписатися
Сповістити про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x